Сучасні методи формування

інформаційної компетентності вчителя мистецтва

 

Сьогодні всі сфери людської діяльності, у тому числі й освіта, стрімко розвиваються за рахунок впровадження різних інновацій. Людині в цій ситуації необхідно бути готовим, не тільки до впровадження цих інновацій, а і безпосереднього творення інноваційних процесів. Сьогодні від педагога вимагається готовність гідно зустрічати кожну професійну ситуацію, бути готовим до перепідготовки в умовах, які швидко змінюються.

У  час інформатизації і глобальної масової комунікації.  набуває поширення концепція компетентнісного підходу в освіті. З розвитком і поширенням новітніх технологій, про які ми чуємо на кожному кроці, однією зі складових професійної компетентності вчителя є компетентність у сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Вчителі повинні вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного інформаційного суспільства.

 

Виділення ІК-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використання ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті.

Вона передбачає:

·       застосування ІКТ в навчанні та повсякденному житті;

·       раціональне використання комп’ютера і комп’ютерних засобів під час розв’язування завдань, пов’язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням і передаванням;

·       оцінку процесу й досягнутих результатів діяльності.

 

ІК-компетентність заслуговує на особливу увагу тому, що саме вона дає можливість особистості бути сучасною, активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати найновітніші досягнення науки в своїй професійній діяльності. Ця компетентність  - обов’язкова складова професійної компетентності педагога.

       З появою в роботі вчителя комп’ютера та мережі  Інтернет значно збільшилися можливості самоосвіти вчителя. Комп’ютер став незамінним інструментом в роботі, що значно підвищило її ефективність. Кожен учитель тепер не може обійтися без використання інформаційних технологій у власній праці, а також в роботі з учнями.

Перед сучасним учителем постало нове нелегке завдання: навчаючись і перебудовуючись під нові вимоги часу самому, вчити і готувати дітей. Удосконалення якості навчання та виховання у середній школі сьогодні напряму залежить від рівня підготовки педагога.

Саме тому необхідно змінювати основні методи навчання. Недостатньо дати суму знань учням, потрібно навчити їх орієнтуватися в потоці інформації, систематизувати і обирати потрібне. Учитель повинен розвивати в учнів навички критичного та системного мислення, вміння працювати з інформацією та медіазасобами, ставити та вирішувати проблеми, направлені на саморозвиток, творчість і допитливість.

Одним з головних завдань шкільної освіти сьогодні є підготовка учнів до швидкого сприйняття і опрацювання великих обсягів інформації, озброєння їх сучасними засобами і технологіями роботи, формування в них інформаційної культури, життєвих компетентностей, зокрема інформаційної. Щоб сформувати інформаційну компетентність в учнів, учитель і сам повинен володіти такою компетентністю, розуміти ту роль, яку він може відігравати у формуванні особистості учня.

     Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій  – це не данина моді, а необхідність сьогодення. Ні для кого вже не є новиною необхідність широкого застосування електронних засобів навчання під час вивчення будь-якого предмету. І предмети художньо-естетичного напрямку не є виключенням. Педагоги повинні забезпечити впровадження в практику програмно-педагогічних розробок, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу, вдосконалення форм і методів організації навчання.

  Вчителю у його прагненні зацікавити, сконцентрувати увагу учнів на вивчення  предмету музичного та образотворчого мистецтва, художньої культури доводиться конкурувати з чудово організованим світом мас-медіа. Вагомою проблемою  є неготовність вчителів до використання інформаційних та комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності.   На перешкоді стає те, що вчителі не вміють працювати з новими інформаційними і комунікаційними технологіями та не розуміють, як їх можна використовувати на уроках мистецьких предметів.

     Ще однією проблемою, яка перешкоджає пропедевтиці інформаційної культури, є те, що більшість учнів не розуміють справжнього призначення комунікаційних та інформаційних технологій, оскільки сприймають комп’ютер як спосіб гри.

    Однак, щоб ІКТ дійсно були корисними у викладанні мистецьких предметів, необхідне виконання таких умов:

·   професійну готовність учителя до використання комп'ютерних технологій;

·   врахування впливу комп'ютера на здоров'я дітей;

·   наявність якісного технічного й програмного забезпечення.

  Школа повинна підготувати людину мислячу, котра не тільки має знання, але й уміє використати їх у житті. Тому спрямованість на формування розумових здібностей дитини та передання навиків ефективного оперування засобами пізнання повинна виступити як головний пріоритет із самого початку навчання. Безумовно, значна частина таких засобів базується на основі ІКТ.

   Перш за все, добираючи до уроку програмне забезпечення та електронні засоби навчання, слід враховувати, що вони повинні відповідати певним вимогам, а саме:

·   бути цікавими і викликати позитивні емоції у школярів;

·   активізувати пізнавальну та розумову діяльність учнів;

·   викликати у дитини бажання навчитися працювати самостійно;

·   відповідати психолого-педагогічним та валеологічним вимогам;

·   розвивати творчі здібності дитини;

·   носити навчально-контролюючий характер.

 

    Крім того, окремої уваги заслуговує розгляд ІКТ як засобу організації навчального процесу, що дає змогу уникнути рутинної роботи вчителя.

   Комп'ютер може бути потужним дидактичним засобом, використання якого залучає дітей до активної праці, підвищує їхній інтерес до навчання, сприяє кращому засвоєнню матеріалу і підвищує ефективність навчання. Мова іде не про вивчення окремих, ізольованих від інших мистецьких предметів, а в інтеграції різних уроків з елементами, які складають комп'ютерну грамотність учнів та їхню інформаційну культуру.

    Оволодіння інформаційними технологіями може відбуватися  через проведення комп'ютерно-інтегрованих уроків. 

   Формування інформаційної компетентності  вчителя мистецьких предметів розглядається, сьогодні, як невід’ємна складова реформи системи  педагогічної освіти в цілому. Основна мета якої передбачає підготовку освіченого фахівця відповідно до вимог інформаційного суспільства, формування необхідних знань, умінь і навичок та формування компонентів інформаційної культури.

   Інформаційно-освічений вчитель здатний знайти відповідну інформацію з різних джерел. Така особа має бути також наділена необхідною здатністю якісної та кількісної оцінки і самооцінки інформації з тим, щоб виявити спірні питання закладені в інформації. Інформаційно-освічений вчитель може використати та застосувати інформацію відповідно в багатьох фахових ситуаціях. Такі ситуації, потенційно призводять до прийняття нешаблонних рішень, розв’язку творчих завдань, тобто призводить до розвитку нових знань. Таким чином, відбувається процес навчання на основі приведення в дію інформаційної компетентності.

   В епоху інформатизації суспільства, кожен педагог повинен чітко усвідомити, що комп’ютер та периферійне обладнання є основними інструментами в його професійній діяльності, які здатні полегшити розв’язок цілого ряду професійних завдань. Адже, сьогодні кваліфікований фахівець повинен вміти серед широкого кола програмних засобів відшукати такий програмний засіб, який досить швидко та ефективно допоможе отримати потрібний результат.

   Компетентність – це здатність людини успішно задовольняти індивідуальні й соціальні потреби, спроможність кваліфіковано виконувати роботу.   Інформаційна компетентність вчителя  - це уміння творчо мислити і передбачати наявність аналітичних, прогностичних умінь в засвоєнні та застосування інформації в педагогічній діяльності. Крім того, ІК є складовою частиною інформаційної культури вчителя, виконує інтеграційні функції, служить сполучною ланкою загально педагогічних і спеціальних знань і умінь.     

   Можна виділити наступні рівні формування інформаційної компетентності вчителя мистецьких предметів:

·   рівень споживача інформації;

·   рівень користувача комп'ютером;

·   рівень логічного функціонування і знання характеристик устаткування;

·   рівень наочно-специфічних завдань на основі творчого підходу.

Основними елементами процесу формування ІК є:

·   уміння застосовувати інформаційні технології для демонстрації наочності  на уроці;

·   уміння використовувати інформаційні технології для демонстрації аудіо- і відеоматеріалів на уроці;

·   уміння створювати презентації;

·   уміння систематизувати і обробляти дані за допомогою таблиць;

·   уміння будувати порівняльні таблиці і виявляти закономірності за допомогою комп'ютера;

·   уміння застосовувати інформаційні технології для моделювання процесів і об'єктів, виконання рисунків та ескізів;

·   уміння використовувати комп'ютерне тестування;

·   уміння використовувати мережу Інтернет для вирішення педагогічних питань, збору інформації, участі в телеконференціях, доступу до наукових, педагогічних, методичних даних.

   Інформаційна компетентність вчителя передбачає широке використання комп'ютерної техніки, електронних варіантів навчальних матеріалів, навчальних програм, педагогічних технологій творчого характеру. Вчитель повинен володіти необхідною підготовкою для конкретної диференціації можливостей учнів залежно від індивідуальних особливостей, мотивації, вікових і психологічних особливостей.

    ІК – одна з основних компетентностей сучасного педагога, що має об'єктивну і суб'єктивну сторони. Об'єктивна сторона виражається у вимогах, які суспільство пред'являє до професійної діяльності педагога. Суб'єктивна сторона ІК визначається індивідуальністю вчителя, його професійною діяльністю, особливостями мотивації у вдосконаленні і розвитку педагогічної майстерності.

   Формування ІК вчителя передбачає:

·   освоєння ними знань і умінь в області  мистецтва;

·   розвиток комунікативних здібностей вчителя;

·   уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, аналізувати інформацію, здійснювати рефлексію своєї діяльності і її результатів.

 

   У складі ІК вчителя можна виділити чотири складові:

·   мотиваційну – наявність мотиву досягнення мети, готовність і інтерес до роботи, постановка і усвідомлення цілей інформаційної діяльності;

·   когнітивну – наявність знань, умінь і здатності застосовувати їх в професійній діяльності, аналізувати, класифікувати і систематизувати програмні засоби;

·   суб’єктно-діяльнісну – демонстрація  ефективності і продуктивності інформаційної діяльності, вживання інформаційних технологій на практиці;

·   рефлексивну – забезпечення  готовності до пошуку вирішення виникаючих проблем, їх творчого перетворення на основі аналізу своєї професійної діяльності.

   У сучасних умовах засоби ІКТ виступають основним важелем при формуванні інформаційної компетентності вчителя. Формування інформаційної компетентності засобами ІКТ дозволяє використовувати в педагогічній  діяльності знання, уміння і навички в напрямку інформаційних і комунікаційних технологій, що є критерієм професійної придатності вчителя мистецьких предметів для підвищення якості освіти.

    Вчителі мистецьких предметів повинні знати:

·   правила проведення занять з використанням комп'ютерної техніки;

·   правила користування електронними педагогічними програмними засобами;

·   правила використання комунікаційних технологій;

·   основні форми організації навчального процесу навчання з використанням ІКТ;

·   правила користування контролюючими програмами для перевірки знань;

·   правила створення тестів;

·   правила використання інформаційних технологій при проведенні навчальних занять;

·   особливості використання комплексу навчально–розвиваючих програм  на  уроках мистецтва;

·   правила створення та демонстрації презентацій;

·   правила створення публікацій та веб-сторінок;

·   правила користування навчально-розвиваючими програмами.

  Компетенція вчителя, відповідно підходу на основі поглиблення знань, включає здатність умілої роботи з інформацією, вибудовувати послідовність вирішення проблеми, використовувати програмне забезпечення, що допускає розширення, і прикладні методи, специфічні для даної дисципліни, поєднуючи їх з методикою викладання, заснованою на індивідуальній роботі з учнями. Застосовуються і колективні методи роботи у формі проектів, сприяючи глибшому розумінню учнів ключових понять і їх використання при вирішенні складних проблем реального світу. При роботі в рамках спільних проектів вчитель використовуватиме мережні ресурси, що допомагають учням співробітничати, отримувати інформацію, встановлювати контакти з фахівцями з інших установ для проведення аналізу і пошуку вирішень вибраних проблем.

   Навики, такі як проблемний підхід, комунікація, співпраця, експериментування, критичне мислення, творчість стають самостійними програмними цілями і предметом нових методів оцінки. Найбільш значущою метою є підготовка учнів до самостійного вибору своїх цілей і планів навчання. Для цього потрібне розуміння того, що вони вже освоїли, оцінити свої сильні і слабкі сторони, намітити план навчання, стежити за його виконанням, за своїм власним зростанням, добиваючись успіху, рухатися далі, але враховувати і допущені помилки. Такі навики пригодяться на все життя, вони важливі для життя в освіченому суспільстві. Оцінка – здатність учнів оцінювати якість своєї праці і праці інших - стає частиною цього процесу.

   Роль вчителя полягає в безпосередньому моделюванні створення знань, конструюванні ситуацій, в яких учні повинні застосовувати вище згадані навики і допомагати їм в їх виробленні. Вчителі створюють в класі співтовариство, що навчається, в якому учні постійно зайняті створенням не тільки своїх власних навиків навчання, але і навиків інших. Справді школа перетворюється на організацію, що навчається, в якій всі дійові особи залучені в процес пізнання. З цієї точки зору, вчителі самі стають наставниками учнів і генераторами знань, постійно зайнятими педагогічним експериментуванням і нововведеннями, що проводяться в співпраці зі своїми колегами і фахівцями з боку заради отримання нових знань про учбовий процес і про досвід викладання. Широкий набір апаратури, що складає мережу, цифрові ресурси, електронне устаткування повинні створювати це співтовариство і допомагати його роботі зі створення знань і у будь-який час в будь-якому місці – колективному навчанню.

 

   Вчителі, компетентні в застосуванні підходу на основі здобуття знань, повинні уміти:

·       розробляти навчальні посібники і заняття з використанням ІКТ;

·       використовувати ІКТ для вироблення в учнів навиків здобуття знань і критичного мислення;

·       підтримувати  безперервний розумовий процес;

·       створювати для своїх учнів і колег «територію» знань.

    Однією з передумов успішної професійної діяльності вчителя є професіоналізм методичного працівника, який сприяє  створенню умов для особистісного розвитку педагога. Саме методист має бути лідером професійного розвитку, «педагогом педагогів». Методист – це менеджер, фасилітатор, наставник і консультант. Він повинен так організувати свою діяльність, щоб учитель хотів звертатися до нього з питань професійного зростання і міг отримати допомогу з будь-якої освітянської проблеми, яка його хвилює. Методист зобов’язаний розуміти і усвідомлювати реальний стан професійного становлення педагога, бачити перспективи  його розвитку.

   Імідж методиста, репутація методиста, статус методиста – це накопичені ним знання, досвід, це реалізовані проекти, участь в роботі наукових досліджень, аналіз та узагальнення роботи педагогів,  їх інтелектуального та  інноваційного потенціалу. Таким чином, професія методиста вимагає від нього не тільки сучасних знань та досвіду, але й високої відповідальності в поєднанні з моральними принципами.

   Методист РМК – це,  насамперед, носій інформації. Інформація для методиста – важливий ресурс, без якого він не може здійснювати свою творчу діяльність та спілкування. Інформація допомагає йому  підтримувати зв’язок з усіма категоріями педагогічних працівників та здійснювати професійно-педагогічне партнерство. Педагоги «з перших рук» отримують інформацію про нове, передове на семінарах, методичних об’єднаннях, практикумах, через Інтернет.

  Пропонуємо вашій увазі досвід роботи з питань формування інформаційної компетентності  -  «методист – учитель – учень».

 

   У процесі методичної роботи здійснюється підвищення наукового рівня вчителя, його підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження у практику  педагогічного досвіду, творче виконання перевірених рекомендацій, збагачення новими, прогресивними й досконалими методами і засобами навчання, вдосконалення навичок самоосвітньої роботи вчителя, надання йому кваліфікованої допомоги з теорії та практичної діяльності.

  

      Формування ефективної системи методичної роботи із вчителями мистецьких предметів  займає чільне місце в діяльності методичної служби, перед якою  стоять відповідні завдання:

• виявлення та використання в роботі вчителів  найбільш ефективних форм, методів та прийомів навчання;
• підвищення ролі  методичної служби  в формуванні професіоналізму вчителів;
• організація інноваційної роботи педагогів;
• узагальнення та поширення педагогічного досвіду.

 

  Однією із основних функцій методиста районного методичного кабінету є надання педагогам інформації, яка не була отримана ними під час здобуття вищої педагогічної освіти, корекція та оновлення інформації, яка постійно змінюється у результаті розвитку науки та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій.

 

Функції методиста:                                    

• інформаційно-методична (програмно-методичне та інформаційне  забезпечення навчального процесу);
• аналітична (узагальнення та поширення інноваційного педагогічного досвіду;
• навчальна (сприяння підвищенню професійної майстерності вчителів);
• інноваційна (залучення вчителів до інноваційної діяльності).

 

   А одним і методів роботи з вчителями мистецьких дисциплін є  МЕТОД ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ.

 «Методи роботи з педагогами»:

• метод впливу на свідомість (лекції, бесіди, диспути, круглі столи тощо);
• метод визначення конкретної ситуації (спостереження, аналіз, практична діяльність, дослідження, анкетування);
• метод прогнозування можливих результатів (моделювання, причинно-наслідковий аналіз процесів, що вивчаються);
• метод організації та здійснення навчально-тренувальної, навчально-пізнавальної, виховної, змагальної діяльності (словесні, наочні, практичні тощо);
• метод формування інформаційної компетентності (презентування, мережева взаємодія)

 

 «Форми трансляції методичної допомоги».

    Допомога вчителям надається у процесі методичного навчання, консультування, наставництва та забезпечення методичною літературою.

 

    Підвищенню ефективної організації науково-методичного супроводу сприяють навчання, що проводяться у різних формах (приклади на слайдах). Так  на базі базового навчального закладу з музичного мистецтва було проведено засідання методичного об’єднання з теми «Формування ключових і предметних компетентностей педагога шляхом використання ІКТ у процесі викладання музичного мистецтва», метою якого було удосконалення умінь і навичок використання інформації у практичній діяльності вчителя.

 

   Із структурою методичної роботи з вчителями мистецьких дисциплін тісно пов’язана послідовність  мережевої взаємодії з педагогами (РМК à методист à навчальний заклад (адміністрація) à  педагог  à учень ), яка здійснюється за допомогою ІКТ.

    Перевага мережевої взаємодії полягає в  донесенні  інформації до тих, хто готовий вчитися і розвиватися далі. Педагоги мають можливість розширити межі свого світогляду, зайнятися самоосвітою, самореалізуватися. Мережева взаємодія допомагає знайти найпростіші і ефективніші шляхи навчання.

 

   Матеріали методичних об’єднань, семінарів-практикумів, методичних аукціонів, методичних ігор, засідань, творчих звітів та лабораторій педагогів,  портфоліо та конспекти уроків кращих вчителів музичного мистецтва району розміщені на сайті методиста metodmuzirina.jimdo.com, систематизовані у електронному посібнику «Методична тека». Вчителі образотворчого мистецтва мають власні сайти та блоги, на яких активно  презентують свій досвід, досягнення, розміщують конспекти уроків, інтерактивні вправи тощо. Розміщення методичних знахідок методиста і педагогів району і є важливим елементом  в обміні досвіду з колегами.

   Неабияке інформаційне навантаження мають публікації у фахових виданнях.